Сірий Ангел у сірому плащі
Схожий на людей.
ВОНИ
Нарікають на життя
Вимочують крила в поросі
Просмажуються в розсолі сліз
Бредуть бездоріжжям сірим
А Н Г Е Л
АНГЕЛ прийшов
Ангел прийшов на землю.
Сірий...
ВІН НЕ зможе
Навчити літати ЇХ.
ВОНИ НЕ помічають
Орнаменту горобини на вишиванці полудня,
ВОНИ блукають у вересневих калюжах,
Думаючи, що то - океани...
А якщо і згадає хто, звідки він родом,
І підійме сині очі до купола блакиті,
ВОНИ цілим натовпом жбурнуть під ноги каміння,
Аби перечепився.
Аби НЕ зміг
Струсити оману буднів,
Аби не зрозумів, що він - АНГЕЛ!!!,
На якому не сірий плащ -
Крила,
Вимочені в земному поросі
Сірому.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Конец комедии - Светлана Капинос Наш ответ Чемберлену, в смысле Константину, на его "Возвращение с острова" http://www.proza.ru/texts/2008/01/09/238.html
Вместо того чтобы готовиться к экзамену по «Христианской теологии», я всё воскресение убила на этот рассказ! (Костя, ты виноват, если я не сдам!)
«Нате, ешьте плоть мою…»
Выкладываю, как есть, без шлифовки, ибо некогда мне. Любуйтесь: вот он, с ещё необрезанной пуповиной, в кровях и водах.
Надеюсь, что румяные критики мои будут довольны справедливым возмездием!
(Да, зачёт я успешно сдала – по латыни, коей поверхностным знанием не преминула воспользоваться!)
